Вільна Музика з Серця або Триптих про Свободу (заключення)

               (огляд музичного альбому Lars Danielsson 2014 Liberetto II (ACT 9571-2))

А що буде, якщо схрестити джаз з класичною музикою, а зверху покришити скандинавським фольком?

'"Зрозумілiсть Вашої музики - виключно питання відмінного настрою. Якщо Ви думаєте занадто багато під час музикування про диригування або автентичнiсть, суть музики буде загублена. Саме тому грати і слухати джаз є таким природним заняттям, тому що все, що Вам потрібно зробити - відкрити своє серце, увібрати музику і отримувати задоволення від процесу. Строго кажучи, це стосується будь-якого музичного жанру, тому що музика завжди йде від серця, не з голови. " Це - життєве кредо Ларса Даніельссона.

У записі альбому брав участь практично той же склад, з яким Ларс записував попередній Liberetto, за винятком трубача - Матіас Ік змінив Арве Хенріксена.

Альбом відкривається монологом труби, підтягуються інші інструменти. У першій п'єсі "Grace" (1) нот небагато, за уявною лаконічністю відчувається майстерність кожного учасника і відразу розумієш, що цей альбом - не просто чергова прохідна робота.

Піаніст виплітає пасажи, гідні майстрів бароко, та й назва "Passacaglia" (2) недвозначно відправляє нас в епоху мереживних комірів і манжет.

Ніжні ноти неспішної теми Тигран Амасян в "Miniature" (3) змінюються багатим тоном віолончелі Ларса.

Темпова "Africa" (4) оживляє розмірену картину альбому, вносячи доречну дещицю прянощей. Моторошно поспішає піано Тиграна Амасяна, яке підтримано ще більшими торопигами-ударними, виходить строкате полотно, куди кожен музикант поспішає накидати своїх фарб.

Неспішно, загортаючись навколо ритму-стрижня, який товче контрабас Ларса - "I Tima" (5), першою з класичного триптиха 'I Tima', 'II Blå' and 'III Violet' - меланхолійні пасажі трубача неспішно заповнюють простір-океан, потім естафету підхоплює віолончель, в унісон закінчуючи трек.

У другій частині - "II Blå" (6) - дуель між трубою і контрабасом контрпродуктивна і не приносить гармонії.

І тільки в третій частині - "III Violet" (7) - настає мелонхоліческое примирення.

Піаніст Тигран Амасян, який бере активну участь у п'єсі "Swedish Song" (8), показує більший градус "скандинавськостi", ніж керівник проекту. Найдовша композиція альбом (6 хвилин 40 секунд) абсолютно незатягнута, кожному музиканту дають шанс висловитися, виникаюча поліфонія трохи вибивається із загальної атмосфери альбому, надаючи йому частку пікантності. Піаніст розгортається в усій красі таланту, грізні пасажі спільно з ритм-секцією віртуозно-монолітні.

Медитативна "Eilat" (9) - прекрасний контраст на тлі попереднього поліфонічного забою, щедро приправлений вокалом і перкусією запрошеного Зогара Фреско. Цю п'єсу однозначно не можна пропустити, скажу крамольну рiч - можна взагалi пропустити увесь альбом, але цю - аж ніяк. Наочний посібник того, як контрабас легко стає солируючим інструментом. П'єса закінчується шикарним унісоном Ларса і Зогара.

"View from Apple Tree" (10) - найкоротша п'єса і сама іронічна, а трохи іронії ще не завадило нікому.

Філософська "The Truth" (11) навіває на роздуми.

Виявляється, темрява може бути прекрасною. "Beautiful Darkness" (12). Не знаю щодо темряви, за справжньою гранню Світла і Темряви я ще не бував, але п'єса - просто прекрасна. Тембрально низька, пульсуюча темрява. І в кінці - голос Сесіл Норбі, що виводить слухача на світло.

Трубач у всіх композиціях з'являється своєчасно і строго дозовано, але при цьому подача молодого норвежця Матіаса Іка лірична відповідно до традицій північної школи.

Особливо відзначу філігранну роботу барабанщика Магнуса Естрёма та піаніста Тиграна Амасяна.

Висновок: це навіть не жирна крапка в трилогії, а величезний знак оклику. Робота однозачно сильніша нiж Libera Me і Liberetto. Чудовий альбом, щоб скоротати зимовий вечір вдома, який слухається легко і невимушено, на одному диханні. Одна з кращих джазових робіт, що потрапили в мої вуха в цьому складному році, бо було особливо не до музики.

Liberetto - це неологізм авторства самого Ларса. У слово "лібрето" він вставив ще одну букву "е" і вийшла відсилання до першого альбому певної трилогії - Libera Me, Liberetto і Liberetto II.

Звукозаписуючий лэйбл: ACT Music (Німеччина).

Дата виходу релізу: 29/08/2014 (Німеччина).

Тракт під час прослуховування: програвач компакт-дисків T + A модель 1220 R, міжблочний кабель Acoustic Revive RCA-1.0PA, підсилювач головних телефонів Півза (Луганськ, Україна), модель Hi Power-Hi Dynamic (ексклюзивна версія з шильдиком), навушники Audeze LCD -X.

Формат: КД, винiл та FLAC 24-96.

Треки, які не можна пропустити: 5, 9, 12.

Якість запису: традиційно висока для ACT, близька до еталонного.

Треклiст:
1. Grace (3:08)
2. Passacaglia (4:28)
3. Miniature (5:04)
4. Africa (5:46)
5. I Tima (4:28)
6. II Blå (3:08)
7. III Violet (3:07)
8. Swedish Song (6:44)
9. Eilat (4:29)
10. View from the Apple Tree (2:33)
11. The Truth (3:53)
12. Beautiful Darkness (3:26)

Склад:
Lars Danielsson - bass, cello, piano (on 01), piano melody (on 03 & 09)
Tigran Hamasyan - piano, fender rhodes
John Parricelli - guitar
Magnus Öström - drums, percussion, electronics

Сесійні музиканти:
Mathias Eick - trumpet
Dominic Miller - guitar (on 01)
Cæcilie Norby - voice (on 12)
Zohar Fresco - percussion & vocals (on 09)

Recording Information:

Music composed by Lars Danielsson except 08 by Tigran and 10 by Lars Danielsson & Tigran

Produced by Cæcilie Norby
Executive Producer: Siggi Loch

Recorded at Tia Dia Studios Mölnlycke, Sweden by Bo Savik
and Rainbow Studio Oslo, Norway by Jan Erik Kongshaug
Piano tuned by Beng Eriksson

Mixed and mastered at Rainbow Studio by Jan Erik Kongshaug

Cover art: "untitled 2010" by Martin Noël (1956 - 2010), by permission of Margarete Noël.

Валькiрiя калiфорнiйських синiв

(рев'ю на альбом "Great Western Valkyrie" групи Rival Sons)

Нi, це - не назва чергової серії "Синiв Анархії", як хтось може подумати, це - рев'ю на альбом Great Westerm Valkyrie групи Rival Sons.

Назву групи Rival Sons можна перевести багатьма варiантами, але я б зупинився на "Сини-суперники". Група була заснована в 2007 роцi у меккi сьогоденного року - Лос-Анжелесi. Я особисто примiтив цю банду ще в 2012 пiсля виходу попереднього альбому "Head Down". Хто там волав, що рок-н-ролл мертвий? В рот йому потнi ноги. 

Цьогорiчний альбом я вважаю бiльш цiкавим та відповідним для знайомства з творчістю Синiв (це - вже їх п'ятий релiз).

По-перше, альбом нiц не затягнутий у часi - 47:43, класика.По друге, безлiч драйву, кіловати енергетики, вiдcутнiсть провалiв та затягнутих номерiв.По-трете, .... ну, що ж, коли рок'н'рольний диявол ховається в дрібницях, то треба його якось пiдготувати, нi? 

Вже перший трек "Electric Man" не залишає сумнівів в жанрової приналежності команди - так, перед нами - прямий, рокерський оупенер, повний драйву i гітарних рифів на межi сирого харду та блюзу.  

Третий трек "Secret" - строби басухи та гiтарнi блискавки за підтримки клавішних дозволяють вокалу Бькенена розвернутися по повній. 

Шостий трек "Open My Eyes" - вершина альбому, алмаз в короні, коротше, стрижень конструкції.

Десятий, фiнальний трэк "Destination On Course" - трiумфальне закриття альбому, балада, де панують псiходеличнi полети гiтари та мiстичнi бек-вокали Kristen Rogers. Також, якщо хто має якись сумнiвностi здiбно вокальних даних Бьюкенена - послухайте цю балладу.

 Шеститижневі страждання групи у Нешвіллі не пройшли дарма - Rival Sons примудряються передати атмосферу 70-их, але не заповзаючи на територію Великих Попередників. 10 трекiв заряджені великокаліберно i долають прегради з усмiшкою. "Enjoy it right now, 'cause you never know when it's going to end" - отакий гiмн гедонизму. 

Окремо хочеться відзначити бездоганну роботу рітмгруппи. Зв'язка з барабанщика Michael Miley та нового басиста David Beste ще увійде в історію рок-н-ролу. Взагалi, рекрутування David Beste було бездоганою замiною, це помiтно вплинуло на креативнiсть команди. 

Заслугою продюсера Дейвiда Кобба треба вважати атмосферу альбому - від прифузованного, аналогового звуку віє теплотою вiнтажних радіоламп.   

Тексти деяких пісень, що належать перу вокаліста, віддають банальщиною, але важко вимагати від прямих рокерів екзистенціальних відвертостей Бориса Гребенщикова (із сто процентною вірогідністю можна сказати, що дилери у них - точно різні!), та й не критично це - буклета до мого видання КД не йшло, тобто тексти потрібно шукати в Мережі. Займатися таким будуть тільки упоротi фани, дорослим дядькам все одно ніколи.

Абсолютно не здивуюсь, якщо пiснi цього альбому Квентiн Тарантiно та Серджiо Лєоне розтащать по голiвудським бойовикам. 

Дата релізу: 6-10 червня 2014

Звукозаписуючий лейбл: Earache Records 

Місце запису: студія LCS Studios, Нешвіль, Теннесі, США

Dave Cobb - продюсер

John Netti — iнженер звукозапису, мiксiнг

Pete Lyman — мастерiнг

Моi улюбленi пiснi: 3,6,10.

Якiсть запису: опосредовано (як завжди у рокерiв на мейджор-лейблах).

Состав:

Jay Buchanan — вокал

Scott Holiday — гiтара

Dave Beste — бас-гiтара

Michael Miley — ударнi

Додаткові музиканти:

Ikey Owens — клавишні (з групи Mars Volta)

Mike Webb — клавишні на "Where I've Been"

Kristen Rogers — бек-вокал

Схожi групи, також гідні уваги:

1) The Answer 

2) The Parlor Mob 

i, зрозуміло,

3) Kingdome Come 

Висновки: Однозначно - один з кращих рокових альбомів року. Пропустити цей альбом для рокера просто неможливо. Для решти - настiйно рекомендую. 

Суб'ективна оцiнка: 10 балiв (з 12-ти).

Весь альбом можна прослухати на YouTube.

Невеликий тест софтверних аудіоплейеров - Bug Head Emperor 4.09 vs JRiver 20

Випробовувані плейєри:

1) JRiver 20.0.27

2) Bug Head Emperor 4.09 (був запущен варіант Infinity Blade HQ) з базовими налаштуваннями (за замовчуванням).

Музичний матеріал:

збірник Long Dozen from Eisener Bart (test compilation), формат FLAC 16-44.

Збірник можна скачати тут.

Перед тестом запускалася утиліта Fidelizer 6.

На Bug Head Emperor деталізація такого рівня - повне враження, що можна вгадати марку магнітофона, на який вівся запис класичної музики. Я не знаю, до якого рівня можна піднімати планку. Я не слухав BHE кілька місяців, взагалі толком не слухав музику - робота поглинала практично весь час.

Відмінно чутно всі нюанси звуковидобування скрипаля Руджеро Річчі - найменші відтінки. Чудово вибудувана сцена.

За багатством тембрів японець також легко обходить американця - можна сказати, граючи.

Єдиний і серйозний недолік Жукоголового Імператора - зручність управління. Просто відсутня як клас. І, якщо при звичайному прослуховуванні це практично не має значення, то при тестуванні дуже незручно. Я, наприклад, так і не зміг змусити його перекидати треки.

JRiver деталізація скромніше, тембрально біднішими, все згладжено, менше нюансів. Навіть музичні піки - менш епічність. Менше сцена, коротше, всього менше.

JRiver в плані комфорту управління страждає зворотним - надлишком функцій. З усіх прибамбасів особисто мене цікавить тільки звук. Погоня фірми зробити програму на всі випадки життя нагадує мені вироби однієї швейцарської фірми, яка намагається котрий рік зробити універсальний ніж. Засада полягає в тому, що не існує універсальних ножів. Якщо у Вас кілька завдань - доведеться використовувати кілька ножів.

Використане обладнання:

ПКД - Micromega Aria, підсилювач потужності Т + А A1500, АС Audio Physic модель Avanti першого покоління (1992), мережевий кондиціонер AudioLOT ALF-2500R. Кабелі: Acoustic Revive SPC-Reference, міжблочні Acoustic Revive RCA-1.0PA, мережеві саморобні (полірована радянська мідна шина) з німецькою фурнітурою Mennekes і Kopff. Навушники Shure SRH-840, підсилювач головних телефонів Півза (Луганськ, Україна) - клон Audio-Technica HA5000 (модель Hi Power-Hi Dynamic, ексклюзивна версія з шильдиком, 5 Ватт на канал в класі А). В якостi ЦАПа і попереднього підсилювача - AMR DR-777. USB кабелі - SoundYP серії Master модель SE, іменний (Тернопіль, Україна).

P.S. До речi, вже вийшла версiя 6.2 утiлiти Fidelizer.

текущие новости

К сожалению, сейчас технически нет возможности посещать данный ресурс. Проект не заброшен, просто под давлением обстоятельств (смена недвижимости, события в Украине, начиная с 30 ноября 2013 года и поныне, контракт, который начался 23 июня 2014 года, и который оставляет катастрофически мало времени на себя) временно заморожен.

Хорошие новости: сегодня купил несколько новых альбомов 2014 года на КД.

Плохая новость: доступ к моим блогам все еще отсутствует, несмотря на мой прессинг соответствующей службы в компании судовладельца.

Замена подставок под шипами акустики

Собственно, заменил старый комплект (первый комплект, выполненный нами из бронзы в начале 2010 года (!) на новый, полированный и лакированный.

Еще немного поигрался с позицией акустики в комнате. Удивительно, как меняется Звук при перемещении АС на каких-то 20 см. Искренне жаль любителей Музыки, у которых АС стоит в жилой комнате по остаточному принципу (сам так жил много лет).

Осталось пережить день Победы. После произошедшего 2 мая в Одессе хочется, чтобы весь май прошел поскорее.

Старые:

   Новые:

нашел запечатанный сет-бокс компактов

Поскольку телевидение не хочет нам показывать данное произведение Петра Ильича Чайковского, я решил послушать. )))

немного фотографий старого железа, подключенного по новой

"А хрена ли у меня простаивает практический новый предусилитель?" - подумал я вчера.
И - завертелось!

В итоге стойка переехала от окна на левый фланг. И из тракта выпал ... предусилитель Т+А.
А вместо него был подрублен AMR DP-777. Причем, выходные каскады преда собраны на лампе 6H1n-EV (NOS).
Первое же подключение подтвердило мои давние подозрения насчет непрозрачности ташковского преда.
Звук изменился в лучшую сторону: на вокале хорошо слышно прояснение на СЧ, смягчились ВЧ (вот она, лампа!).
Великолепно идет фортепиано и рояль, натуральнее, без синтетики. А ведь еще можно поиграться с лампами.
У меня есть информация о 3-х возможных кандидатах.

Ниже пойдут фотографии. Мощник Т+А стоит прямо на полу, под него планируется отдельная стойка.
Длина акустического кабеля не позволила расположить его красиво, посему данное размещение является временным.
Вообще, подключение мощника в данной конфигурации смогло состояться исключительно по причине присутствия
балансных входов (на самом деле - псевдобалансных, насколько я помню по плате). Использованный XLR межблочник
находится в самой начальной ценовой категории и будет заменен в перспективе. Меня, собственно,
интересовала сама возможность скоммутировать тракт на основе AMR DP-777. У него также имеется 2 RCA входа,
куда я подрубил ПКД(T+A, модель CD 1220 R) и винилокрут Elac, модель Miracord 50 H. К счастью,
у процессора - 2 пары выходов, RCA и XLR, посему на бананы я смог подвесить свой ухоусь разработки
луганского Мастера Пивза. За бортом остался винтажный AM-FM стерео приемник Sansui TU-7700, но,
при особом желании его также можно воткнуть в тракт, используя Y-адаптер фирмы ViaBlue.
Далее просится замена усилителя мощности на 2 моноблока пока неизвестного брэнда
(если у читателя есть мысли - прошу поделиться в блоге). Возможно, даже ламповые - why not?
Либо есть другой вариант - покупка второго точно такого мощника Т+А и их дальнейшее переключение в мостовой режим.
Но что-то мне подсказывает, что покупка 2-х новых моноблоков выведет тракт не пару уровней вверх по Звуку.
И тогда все 3 блока Т+А можно просто выставить на продажу.

Фото:

стойка

мощник

вид с точки прослушивания (сорьки за ящики на заднем плане, все еще веду перманентную войну со всяческим добром. пока приходится держать во всех комнатах по углам, буду по-тихоньку изгонять нечистую). )))

Еще в планах - изготовление стойки собственными руками, но подробности пока оглашать не стану. 

на радость друзьям, на зло недоброжелателям (не дождетесь! (с) ):
я достаточно неплохо чувствую себя на новой жилплощади.

тракт собран и прогревается.

второй день балую себя воспроизведением винила. отвык.
винилокрут практически не включался около 2-х лет по причине стесненной жилплощади и наличия малолетнего "специалиста", возможное вредительство оного теперь предотвращено наличием отдельной комнаты и замком в дверях.

комната площадью почти 22 кв метра, прямоугольной формы, в перспективе планирую дать ей положенное акустическое оформление.

все бы ничего, если бы только не трагические события последних 4 месяцев.
но, нельзя падать духом.
теперь у нас хотя бы есть шанс!  :-) 

С удовольствием представляю вашему вниманию мой новый блог, который не имеет никакого отношения к Музыке и аппаратуре. Зато он имеет прямое отношение к моей скромной персоне. Впрочем, ближе к теме.