Блідий Мефістофель Лос-Анжелесу

                      Блідий Мефістофель Лос-Анжелесу

                      рецензiя на музичний альбом Marilyn Manson 2015 The Pale Emperor 

Блідий Імператор? А чому б і ні? Назва альбому - пряме відсилання до Апокаліпсису, де Блідий Вершник - це смерть. І, звичайно, обкладинка. А ще - уважно переглянувши тексти пiсень одразу видно оце (пicня Cupid Carries a Gun): "Folks said I Look like death" - "Люди говорять, що я виглядаю немов Смерть." Майже концепція.

А якщо починати серйозно копати за допомогою екскаватора, то прізвисько "Блідий" належить римському імператору Костянтину Першому.

Альбом записувався не в один присід, а як би синглами, робота над альбомом почалася ще в 2013 році і тривала 2 роки.

До речі, ходять чутки, що цей альбом - типу перша частина. Друга буде називатися "The Well-Tanned Peasant" (Добре продублений Селянин). Знаючи про тонке почуття гумору Брайана, я підозрюю, що це просто стьоб.

1 трек - Killing Strangers. Найпотужніший фанк, традиційне поєднання хрипкого вокалу і бек-шепоту, недбале облизування музичної теми іржавими гітарними рифами - все це насильно заганяє слухача в зону некомфортності криками "Love" поверх качума загрозливого басового рифа, і вводить його в гіпнозний ступор під назвою "все так, як має бути!" Менсон у відкриту стебеться і абсолютно неполіткоректно тролить супротивників легалізації зброї: "We're killing strangers so we do not kill the ones that we love" (Ми вбиваємо іноземців, отже, ми не вбиваємо тих, кого ми любимо).

2 трек - Deep Six - перший безперечний хіт, де грамотні переходи зі свердлячих мозок рваних рифів на мелодику, й назад. Вокальні постріли хору, що збивають кришку казанка слухача. І - абсолютно новий для Менсона гітарний звук.

3 трек - Third Day of Seven Day Binge - з розміреністю великого і потужного катафалку Менсон укочує слухача важким груповим диханням шепоткiв, а легковажні гитарки тільки відтіняють задум мрачновастої баладки.

4 трек - The Mephistopheles of Los Angeles - атмосферний початок, гiтарнi підвішені арпеджio на задньому плані, розлабоністий початок, який переходить у депешеобразне техно й далі - у хриплоголосий патлометал.

5 трек - Warship My Wreck - інфернальний пост-індустріальний сладжевий гімн. Якби ще текст відповідав якiстi музиці ... Зізнаюся, при першому прослуховуванні я його скіпнул, до кінця прослухати не зміг. Потім, звичайно, зробив над собою зусилля. Взагалі, будь-який вартий уваги альбом вимагає часу "на просочення".

6 трек - Slave Only Dreams to Be King - несподіваний звук гітар, звичне декларування закрученим вокалом шокуючих цінностей в спіраль під муркотіння розпусних синтезаторів.

7 трек - The Devil Beneath My Feet - пріблюзована глемова попсня.

8 трек - Birds of Hell Awaiting - розмірена хард-блюзова качалка під апокаліптичні польоти інфернальних потойбічних голосів з iнфлюєнцiями Bowie-еcкiстi.

9 трек - Cupid Carries a Gun - мені дуже сподобалось це темне гот-кабаре ще у першому сезону ТВ-серіалу "Салем". До речі, офіційне відео https ://www.youtube.com/watch?v=PSMj1C9B_JY для цієї пісні - нудне, мені більш подобається варіант саундтрека до серіалу Salem

Навiть, саме назва цієї пісні чудово відображає розрив шаблону, який виробляє творчість Менсона в цілому - Купідон зі стволом. Причому, калібр, кількість патронів і метал для куль вибираються старим гусарським методом - провертанням барабана револьверу, в який заряджений тільки один патрон.

10 трек - Odds of Even - зловісний, тягучий вальсок. Н-да, медлячкiв Менсон ще не записував! Старіє? Фірмовий горловий спів - просто класика! Тягуче намотування мозкових звивин слухача під оркестрові елементи, в наявності навіть психоделічна гітара, загалом - висококласний епiк-закривач альбому під виття койотів.

11,12 треки - просто акустичні версії треків 3, 4.

Висновки:
звук став ще більш зловісним, вокал - ще більш огидним, ніж раніше. Зміна особового складу пішла на користь: окремо зазначу дзвінкі гітари Тайлера Бейтса, та інші учасники не підкачали - басист і барабанщик на висоті. Безсумнівно, ми бачимо кращий склад Marilyn Manson за весь час існування проекту. Шляхом досипання невеликих доз блюзовостi й кінематографічності (наслідок залучення до роботі продюссера Тайлера Бейтса!), але зберігаючи при цьому вірність метальному глем-техно кору Менсон злiпив зрілу роботу, хоча і кілька провалену в середині, але зате - інтимну і цим - несподівану. Вектор більшості пісень розгорнутий ззовні - назовні, що незвично. Це - не крок вгору або вниз, і навіть - не в сторону. Це просто створення нових вимірів у творчості, Маестро додає нові фарби в гот-палітру. Але це швидше робота на якусь перспективу. Витримати 52 хвилини прослуховування безперервно - невдячне заняття, я б викинув пару треків з середини і отримав блискавичний альбом.

Цитата:
"What I had not ever found, till now, is the blues. The blues changed the way that I sang. And the music has a melody and a language in and of itself ".
"Єдине, чого я ще не вживав - це блюз. Він змінив навіть саму манеру мого співу. Блюз має власну мелодику й мову."

Очікування:
- чекаю повністю акустичну роботу (на зразок акустичних експериментів Саллі Ерна і групи Godsmack).
- пісні з альбому розтягнуть по всім вампирским і містичним серіалам.

Мінуси альбому: треки 5 і 8 - затягнуто і підвантажує. 7 і 8 пісні - лажа з вокалом, хоча такі неточності легко виправляються за допомогою сучасного студійного обладнання. Може, це така нова фішка? Можливо, підкреслення інтимності альбому шляхом запису в один прогін і додавання сирого і як би концертного звучання.
Половина текстів альбому тупо запороти. Духовний катарсис у Менсона? Не впевнений.
Середина альбому музично провалена.

Хіти: 2, 4, 9 і 10.

Моя улюблена пiсня: 9.

Однією фразою: Менсон постукав у днище і воно несподiвано вiдкрилось.

                                                          ( автор портрету - Edward Kinsela III )

Моя оцінка: 4 з 5 балів.

Дата виходу релізу:
Великобританія - з 19 січня 2015 року,
США - з 20 січня,
продаж через Інтернет - з 15 грудня 2014 року.

Формати альбому:
компакт-диск (стандартна, обмежена і делюксовая версії),
подвійний вініл в тих же варіантах,
вебка - я бачив тільки стандартну і делюксовую версії.

Tracklist:
1. «Killing Strangers» 5:36
2. «Deep Six» 5:02
3. «Third Day of a Seven Day Binge» 4:26
4. «The Mephistopheles of Los Angeles» 4:57
5. «Warship My Wreck» 5:57
6. «Slave Only Dreams to be King» 5:20
7. «The Devil Beneath My Feet» 4:16
8. «Birds of Hell Awaiting» 5:05
9. «Cupid Carries a Gun» 4:59
10. «Odds of Even» 6:22
                            загалом           52:00

Deluxe version (bonus tracks)
11. «Day 3» 4:11
12. «Fated, Faithful, Fatal» 4:41
13. «Fall of the House of Death» 4:30
                               загалом        65:22

Склад:
Мерілін Менсон (Marilyn Manson) - вокал, текст, гітара, клавішні, створення музичних композицій, продюсування
Твіггі Рамірез (Twiggy Ramirez) - гітара, бас-гітара, клавішні, бек-вокал, створення музичних композицій
Тайлер Бейтс (Tyler Bates) - гітара, клавішні, продюсування
Гіл Шерон (Gil Sharone) - ударні (колишній барабанщик групи Dillinger Escape Plan)
Шутер Дженнінгс (Shooter Jennings) - гітара

Продюсери: Мерилін Менсон, Тайлер Бейтс
Звукозаписуючий лейбл: - Hell, etc. / Cooking Vinyl - інді-лейбл з Британії

Музика і тексти:  всi 11 треків - ММ
Номер за каталогом: COOKCD602