неділя, 13 вересня 2015 р.

Аудiостiйка з меблiв IKEA


Дещо провокуюче, нє? I наскiльки це важливо - на що поставити радiоапаратуру? Так ось, аудiомебля - це рівноцінний елемент будь-якого Тракту, при змiнi якого Ви отримаєте такi значнi зміни в Звуці, що будете сидiти на улюбленому аудiохфiльскому диванi з витріщеними очима та вiдкритим ртом. Гарантовано!

Але - все по порядку.

Сидiв я влiтку та з тугою дивився на оце нещастя.


Мало того, що - скло, китайський no name бренд, та ще й нестійке відносно вібрацій.

I ось що згадав - як iноземцi із столиків Ікеа аудіомеблi робили. Мова там шла про IKEA Lakk.
Полiз я шукати - чи є в нас IKEA. Так, є, але - тiльки в Iнтернетi. Але, яка менi рiзниця?

Був там i Lakk, i було дещо ще - Hemnes, дворівнева. Почухав потилицю та зрозумiв, що треба брати. Порахував своє залiзо та заказав 3 штуки.

3 х 1 892 = 5 767 гр. (+128 гр - доставка до пiд'їзду).

Але - ц е все ж не спецiалiзованi аудiомеблi, тож треба були ще трохи прикласти руки.

Оскiльке було прийнято принципове рiшення зробити все за якнайменьшi витрати, то я взяв 3 комплекти шипiв Monacor SPS-10/SC.

620 гр. (+35 гр. - доставка НП).

Загалом вийшло: 6 550 гр. (десь 285 USD).

Установка монакорiвських шипiв.
Тут мене ждав дiйсно приємний сюрприз. Я, навiть, вже все приготував, але сверлити дiрки не було потреби. Тому що на нiжках столикiв знаходилися пластиковi заглушки.
I коли їх знiмаєшь - то дiаметр дiрки трохи забiльше частини з шипами, яка має внутрiшне рiзблiння. Бiнго!








I ось що в мене вийшло.



А ось тепер - про найголовнiше.

Про змiни у Звуцi.

Оскiльки я змiнив тiльки стiйку - то й рiчь пiде тiльки про неї.

Першi днi я сидiв з виреченими очима i не мiг повiрити власним вухам. Але 2 Френди, якi завiтали до мене, пiдтвердили, що це все - не сон.

Докорiнна змiна в Звуцi. Вiн отримав фундамент, не тiльки у диапазонi низьких частот. Акустичнi iнструменти звучать набагато реалiстичнiше, бiльш природньо. Сцена величезна в усiх напрямках, звук - детальний в мiру, на деяких сучасних записах, де є особливi ефекти i  вiртуальнi iнструменти, я підскакував на дивані вiд подиву, коли звуковi привиди видавали якiсь потойбiчнi звуки.

Я знав наперед, що будуть змiни на користь, але ж - не такiй мiрi!







середа, 9 вересня 2015 р.

Тисячні Чоловiки Високої Достовірності. Частина третя

                                         П р о с л у х о в у в а н н я


Якщо хтось сподівається, що я зараз почну розписувати звук Тисячникiв і розкладати по поличках під всякими різними назвами типу "прозорість", "сцена", "детальність" та інша аудіофільска хрєнотiнь, попутно проставляючи зірочки, то він помиляється. Так що - проходьте мимо, не штовхайтесь ліктями, в наступному блозі вам відміряють звичних аудіожурналістських макаронів, щедро приправлених солодким рекламним ядком. 

А мені більше подобається розривати шаблони, схрещувати жанри і провокувати читача до прояву цікавості. Щоб йому обов'язково захотілося послухати навушники - в даному випадку - особисто.

Тисячники - це Майстри по витяганню інформації з задніх планів. Валяються десь собі там в районі запорошеного плінтусу цілі пласти музики. Тисячники кваліфіковано розшукають це добро, дбайливо витягнуть на білий світ, стряхнуть пил, якщо потрібно - дадуть подихати киснем з балона (секретне ноу-хау Доктора Фанга!), винесуть на поверхню і підсадять в човен музичного полотна.

Сидиш, такий, посеред задушливої серпневої ночі, слухаєш запилючених компакт-дискiв з Квінами. І тут - то Фредді несподівано вискочить зза кута, з порожнім мішком у руках і азартно захрєначить тебе по голові, то Мей почне почковатися зі швидкістю нинішнього зростання цін у магазинах, а Бiкон взагалі виявляється вєздє, як у старому анекдоті:

Угашений наркоман приходить до кореша, що мешкає у спальному районі. Дзвонить у двері, відкриває якийсь чувак.
- Сєня дома?
- Нєма тут нікакова Сєні, iдi на***!
Наркоман слухняно виходить з під'їзду, півгодини петляє між будинками, але, оскільки справа відбувається у спальному районі, де всі будинки - близнюки, та й сам він - під дозою, то в підсумку він тупо робить три кола навколо будинку і заходить в той же самий під'їзд. Тисне на дзвінок, двері відкриваються, там - все той же чувак. Наркоман:
- Чувак, ну, ти - гониш! Ти - вєздє!

Ось так і Бикон зі своєю бас-гітарою. На початкових і середніх трактах він - десь там, на задвірках, колупається в роті зубочисткою, у перервах іноді недбало граючи на басуцi. А ось у Тисячниках цьому беспрєдєлу приходить кінець і стає чутно, що Бiкон - кончений трудяга, просто зразковий трудоголік, японці тихо в кутку курять самурайський бамбук, дрібненько нашінкований фамільною катаною.

А ще є у мене такий підступний компакт-диск - Arvo Part: Miserere (ECM New Series 1 430) з такими незрiвняно-контрастними динамічними сплесками. Так от - можна сказати, що я вперше послухав цю запис мало того, що - без здригання ластами, так ще й задум композитора оцінив, й майстерність виконавців, й розписи на стінах в церкві St. Jude-on-the-Hill розглянув. Це - до питання здiбностей НЕ1000 розкривати деталi запису.

Oops, а шо це в мене тут таке? Ніяк мій вінтажно-піонерскій вінілокрут став подавати ознаки аудіожиття. Нiчёсє! А ось вініл я у Тисячниках ще якраз те й не слухав ...

Аха, обмеження динамічного діапазону, поділу по каналах, шум і тріски, але все це перестаєш помічати через 5 хвилин, просто відкривається портальна хвіртка і тонка оболонка відлітає до околиць астрального Крижополю, у текуче іномир'я, і повернути її можна тільки, приманивши, як звірка, на черговi вініловi ласощi. А коли слухаєш компакт-диск або стирнетений музфайл, то мозок вперто намагається аналізувати частоти, діапазони, обертони та іншу хєрню. Одне напружує - пласти перегортати. Треба, сцуко, диван з холодильником поставити ближче. І купити автомат для вінілу, в який влізе добра половина колекції.

Старі записи звучать на HE1000 абсолютно по-новому, бо акценти розставляються правильніше. І бiльша доза енергетики виконавця досягає фабрики морфіноподібних речовин у мозку слухача. Навіть на новодельних пластах The Doors чудово чутно, що Джим Моррісон - угашений вусмерть. Або як з підпиляної мелодієвської пластинки гітара Марка Нопфлера викликає до життя спогади про безтурботно витрачену юнiсть...

Нові змісти або переосмислення старих записів, які знаєш начебто напам'ять - ось основний висновок, який я зробив особисто для себе по відношенню до Тисячникив, вислухавши на домашньому Тракті пару сотень компактів і три сотнi вінілових пластів.

Тим, хто ще не слухав Тисячних Чоловiків Високої Достовірності (с), але збирається це зробити, я можу дати одну правильну пораду: безпосередньо перед прослуховуванням знайдіть у себе в голові файл, присвячений звучанню всіх навушників, якi раніше доводилося слухати, й безжально відправте його до шредеру, є така утиліта на комп'ютерi. Парадокс звучання Тисячникiв полягає в тому, що це - ненавушниковий Звук.