Показ дописів із міткою Marylin Manson 2015 The Pale Emperor review. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Marylin Manson 2015 The Pale Emperor review. Показати всі дописи

четвер, 22 січня 2015 р.

Блідий Мефістофель Лос-Анжелесу



                      Блідий Мефістофель Лос-Анжелесу


                      рецензiя на музичний альбом Marilyn Manson 2015 The Pale Emperor 

Блідий Імператор? А чому б і ні? Назва альбому - пряме відсилання до Апокаліпсису, де Блідий Вершник - це смерть. І, звичайно, обкладинка. А ще - уважно переглянувши тексти пiсень одразу видно оце (пicня Cupid Carries a Gun): "Folks said I Look like death" - "Люди говорять, що я виглядаю немов Смерть." Майже концепція.

А якщо починати серйозно копати за допомогою екскаватора, то прізвисько "Блідий" належить римському імператору Костянтину Першому.

Альбом записувався не в один присід, а як би синглами, робота над альбомом почалася ще в 2013 році і тривала 2 роки.

До речі, ходять чутки, що цей альбом - типу перша частина. Друга буде називатися "The Well-Tanned Peasant" (Добре продублений Селянин). Знаючи про тонке почуття гумору Брайана, я підозрюю, що це просто стьоб.

1 трек - Killing Strangers. Найпотужніший фанк, традиційне поєднання хрипкого вокалу і бек-шепоту, недбале облизування музичної теми іржавими гітарними рифами - все це насильно заганяє слухача в зону некомфортності криками "Love" поверх качума загрозливого басового рифа, і вводить його в гіпнозний ступор під назвою "все так, як має бути!" Менсон у відкриту стебеться і абсолютно неполіткоректно тролить супротивників легалізації зброї: "We're killing strangers so we do not kill the ones that we love" (Ми вбиваємо іноземців, отже, ми не вбиваємо тих, кого ми любимо).

2 трек - Deep Six - перший безперечний хіт, де грамотні переходи зі свердлячих мозок рваних рифів на мелодику, й назад. Вокальні постріли хору, що збивають кришку казанка слухача. І - абсолютно новий для Менсона гітарний звук.



3 трек - Third Day of Seven Day Binge - з розміреністю великого і потужного катафалку Менсон укочує слухача важким груповим диханням шепоткiв, а легковажні гитарки тільки відтіняють задум мрачновастої баладки.




4 трек - The Mephistopheles of Los Angeles - атмосферний початок, гiтарнi підвішені арпеджio на задньому плані, розлабоністий початок, який переходить у депешеобразне техно й далі - у хриплоголосий патлометал.

5 трек - Warship My Wreck - інфернальний пост-індустріальний сладжевий гімн. Якби ще текст відповідав якiстi музиці ... Зізнаюся, при першому прослуховуванні я його скіпнул, до кінця прослухати не зміг. Потім, звичайно, зробив над собою зусилля. Взагалі, будь-який вартий уваги альбом вимагає часу "на просочення".

6 трек - Slave Only Dreams to Be King - несподіваний звук гітар, звичне декларування закрученим вокалом шокуючих цінностей в спіраль під муркотіння розпусних синтезаторів.

7 трек - The Devil Beneath My Feet - пріблюзована глемова попсня.

8 трек - Birds of Hell Awaiting - розмірена хард-блюзова качалка під апокаліптичні польоти інфернальних потойбічних голосів з iнфлюєнцiями Bowie-еcкiстi.

9 трек - Cupid Carries a Gun - мені дуже сподобалось це темне гот-кабаре ще у першому сезону ТВ-серіалу "Салем". До речі, офіційне відео https ://www.youtube.com/watch?v=PSMj1C9B_JY для цієї пісні - нудне, мені більш подобається варіант саундтрека до серіалу Salem



Навiть, саме назва цієї пісні чудово відображає розрив шаблону, який виробляє творчість Менсона в цілому - Купідон зі стволом. Причому, калібр, кількість патронів і метал для куль вибираються старим гусарським методом - провертанням барабана револьверу, в який заряджений тільки один патрон.

10 трек - Odds of Even - зловісний, тягучий вальсок. Н-да, медлячкiв Менсон ще не записував! Старіє? Фірмовий горловий спів - просто класика! Тягуче намотування мозкових звивин слухача під оркестрові елементи, в наявності навіть психоделічна гітара, загалом - висококласний епiк-закривач альбому під виття койотів.

11,12 треки - просто акустичні версії треків 3, 4.



Висновки:
звук став ще більш зловісним, вокал - ще більш огидним, ніж раніше. Зміна особового складу пішла на користь: окремо зазначу дзвінкі гітари Тайлера Бейтса, та інші учасники не підкачали - басист і барабанщик на висоті. Безсумнівно, ми бачимо кращий склад Marilyn Manson за весь час існування проекту. Шляхом досипання невеликих доз блюзовостi й кінематографічності (наслідок залучення до роботі продюссера Тайлера Бейтса!), але зберігаючи при цьому вірність метальному глем-техно кору Менсон злiпив зрілу роботу, хоча і кілька провалену в середині, але зате - інтимну і цим - несподівану. Вектор більшості пісень розгорнутий ззовні - назовні, що незвично. Це - не крок вгору або вниз, і навіть - не в сторону. Це просто створення нових вимірів у творчості, Маестро додає нові фарби в гот-палітру. Але це швидше робота на якусь перспективу. Витримати 52 хвилини прослуховування безперервно - невдячне заняття, я б викинув пару треків з середини і отримав блискавичний альбом.

Цитата:
"What I had not ever found, till now, is the blues. The blues changed the way that I sang. And the music has a melody and a language in and of itself ".
"Єдине, чого я ще не вживав - це блюз. Він змінив навіть саму манеру мого співу. Блюз має власну мелодику й мову."

Очікування:
- чекаю повністю акустичну роботу (на зразок акустичних експериментів Саллі Ерна і групи Godsmack).
- пісні з альбому розтягнуть по всім вампирским і містичним серіалам.

Мінуси альбому: треки 5 і 8 - затягнуто і підвантажує. 7 і 8 пісні - лажа з вокалом, хоча такі неточності легко виправляються за допомогою сучасного студійного обладнання. Може, це така нова фішка? Можливо, підкреслення інтимності альбому шляхом запису в один прогін і додавання сирого і як би концертного звучання.
Половина текстів альбому тупо запороти. Духовний катарсис у Менсона? Не впевнений.
Середина альбому музично провалена.

Хіти: 2, 4, 9 і 10.

Моя улюблена пiсня: 9.

Однією фразою: Менсон постукав у днище і воно несподiвано вiдкрилось.

                                                          ( автор портрету - Edward Kinsela III )

Моя оцінка: 4 з 5 балів.

Дата виходу релізу:
Великобританія - з 19 січня 2015 року,
США - з 20 січня,
продаж через Інтернет - з 15 грудня 2014 року.

Формати альбому:
компакт-диск (стандартна, обмежена і делюксовая версії),
подвійний вініл в тих же варіантах,
вебка - я бачив тільки стандартну і делюксовую версії.

Tracklist:
1. «Killing Strangers» 5:36
2. «Deep Six» 5:02
3. «Third Day of a Seven Day Binge» 4:26
4. «The Mephistopheles of Los Angeles» 4:57
5. «Warship My Wreck» 5:57
6. «Slave Only Dreams to be King» 5:20
7. «The Devil Beneath My Feet» 4:16
8. «Birds of Hell Awaiting» 5:05
9. «Cupid Carries a Gun» 4:59
10. «Odds of Even» 6:22
                            загалом           52:00

Deluxe version (bonus tracks)
11. «Day 3» 4:11
12. «Fated, Faithful, Fatal» 4:41
13. «Fall of the House of Death» 4:30
                               загалом        65:22

Склад:
Мерілін Менсон (Marilyn Manson) - вокал, текст, гітара, клавішні, створення музичних композицій, продюсування
Твіггі Рамірез (Twiggy Ramirez) - гітара, бас-гітара, клавішні, бек-вокал, створення музичних композицій
Тайлер Бейтс (Tyler Bates) - гітара, клавішні, продюсування
Гіл Шерон (Gil Sharone) - ударні (колишній барабанщик групи Dillinger Escape Plan)
Шутер Дженнінгс (Shooter Jennings) - гітара

Продюсери: Мерилін Менсон, Тайлер Бейтс
Звукозаписуючий лейбл: - Hell, etc. / Cooking Vinyl - інді-лейбл з Британії

Музика і тексти:  всi 11 треків - ММ
Номер за каталогом: COOKCD602