неділя, 10 липня 2016 р.

Вбивці класу АВ (сага у 3-х частинах)


Частина перша.

Культурологічний шок діофіла.

Не зовсім коректно називати наймолодший підсилювач потужності STA-9 "цифровим".
Я би використував термін "перемикаючий" або "комутувальний". За деталями - прошу на сайт виробника. Це - по перше.








По-друге. Підсилювач у класі D з ламповим звуком? Неможливо? А чьому - ні?
Уявляєте: тотальний контроль над АС, приємний ламповий окрас, маленька вага, приваблива ціна (у порівнянні з традиційними класами вихідних каскадів).

Перше моє знайомство з підсилювачем у класі D відбулось меньш ніж місяць тому в місті Миколаєв. Мені продемонстрували три маленькі єлектронні платки, підрублені до акустичних сістем Sansui. Контроль був майже тотальний. Домінік Міллер з фірмового компакт-диска впевнено розкладав речі по своїх місцях. Мені було достатньо трьох хвилин, щоб збагнути, що тема вельми перспективна. Вже подальший збір інформації та певний збіг обставин привів мене до продукції бренда NuPrime.


Здібность STA-9 доставати нові музикальні пласти з записів, котрі, вважалося, знаешь майже на пам'ять, просто майстерські. Альбом Пітера Гейбріела 2002 року під назвою "Up": я взагалі ніколи не чув в себе вдома таких низьких частот від моїх стареньких Audio Physic Avanti. З підбірки пісен того ж Гейбріела під назвою "Shaking the Tree" дуже швидко стає зрозуміло -
здібність цієї невеличкої коробочці розгоратити серьозний звуковий простір феноменальна. На "Mercy Street" не треба нічого вислуховувати, просто насолоджуєшься співом в унісон Гейбріеля з Левіним. На дешевих Сістемах вони зазвичай зливаються в один вокал.

Текстура басу з компакт-диска Renaud Garcia-Fons 2001 Navigatore - смачно, як український домашній борщ. Цей запис містить безліч акустичних інструментів, який помножуючись на якість запису (суто ENJA!), розкриває ще одну характерну рису Дев'ятки - ніколи не робити каши.

Одна з особливих рис роботи STA-9 - локалізація вокалу. Якщо у Вас стоїть цей підсил - ніколи вокал не буде стирчати в акустичних сістемах або мішатись с музикою, він займе саме те місце у звуковому просторі, яке йому відвів звукорежисер чи продюсер. Епохальний альбом Johnathan Elias 1999 The Prayer Cycle, трек 7, де окрім The English Chamber Choir співають ще Nusrat Fateh Ali Kahn та Ofra Haza. На Дев'ятках чудово чути, що Хаза стоїть справа, Али Хан - зліва. Мій штатний підсилювач T+A локалізує вокалістів не так впевнено, я потім спецово переслухував цей трек. Якщо вокалісти стояли при запису на дістанції 2-3 метри, вони це покажуть. Безпомилково розставлять їх у пространстві, на відміну від підсилювачів у класі АВ, там з цим дещо складніше. Схоже, це - фірмова особливість підсилювачів NuPrime.

Альбом бразильца Lenine 2006 року (без назви) в мене не йшов ніколи. Якість запису там далеко не еталонна, але Дев'ятка незбагненим чином покращіла розбірливість музікального матеріалу та перетворила його до ... комфортного рівня.

Стереосцена трохи задвинута назад, десь на півметра. Тобто, більшісті ця риса не сподобається, бо в них аудіорек стоїть посеред акустичних сістем. Що неправильно, але у цієї ж більшісті апаратуру взагалі встановлено по остаточному принципу, притулена десь у кімнаті, де мешкає її власник.

Підсилювач майже повністю контролює мої акустичні сістеми. А вони - не подарунок аж ні разу, бо - 86 дб/Вт/м та 4 Оми! Так, ця невеличка коробочка вагою 3.8 кілограма (увага, на сайті - помилка, вказано 4.75 кг!) та розмірами 235 (ширіна) х 281 (глибина) х 55 (висота включно з ніжками) міцно тривала таке досить непросте навантаження в руках та не дозволяла ніяких шкербертів.

STA-9 переключається в мостовий режим, при цьому потужність сягає вражаючих 290 Ватт (що на - 8 Омах, що - на 4). Ні, це - не помилка. Закони підсилення у класі D дещо відрізняються від AB. Для переключення в моно доведеться перекидати акустичні кабли та використати відповідний перемикач на задній панелі.



Різниця в порівнянні між режимами "стерео" та "моно":
- температура корпусу у режимі "моно" значно падає в порівнянні з режимом "стерео";
- НЧ діапазон розширюється вниз, з'являються обертони струнних інструментів;
- дінамічний діапазон виростає настільки, що можна слухати музику вночі, не переймаючись реакцією сусідів;
- ламповий окрас підсилюється, це добре чути в НЧ діапазоні.




Особлива платівка (чьому особлива? Тому що це - Analogue Productions) Roger Waters 1994 "Amused to the Death"(2 LP) йшла просто божественно. І це - на моєму скромному програвачі вінілу з картріджем, котрий вже давно треба замінити.

Технічні характеристики STA-9.

MSRP $649 (USD). В українських магазинах рітейлова ціна может бути трохи більша, залежно від курсу гривні до долара США. Наприклад, на момент цього рев'ю ціна складала 665 USD.

Входи:
RCA: Un-Balanced вхід x 1
XLR: Balanced вхід x 1

Виходи:
Стерео Вихід на АС x 1 або
Вихід на АС у монорежимі х 1

Потужність: 2 X 120 Ватт / 1 X 290 Ватт @ 8 & 4 Ом
Пікова потужність: 2 X 280 Ватт / 1 X 320 Ватт @ 8 & 4 Ом
Вхідний імпеданс: 47 кОм
Вхідна чувтливість: 232.8 мВ, 1 Ватт @ 8 Ом
Коефіціент підсилення: x 22
Відношення Сігнал-Шум: 0.02% (Стерео) / 0.01% (Моно)
Частотний діапазон: 10 Гц - 50 кГц
Живлення: (115 VAC / 230 VAC) за допомогою перемикача
Запобіжник: Slow-blow, 3A, 250VAC
Розміри:  235 мм (Ш) x 281 мм (Г) x 55 мм (В) (включно з ніжками)
Weight: 3.80 кг (повторюю, на сайті виробника - помилка).
Кольор: Черний або Срібляний
У 110 В варіанті живлення, споживання у режимі готовністі нижче ніж 14 Ватт. 
У 230 В варіанті живлення, споживання у режимі готовністі нижче ніж 16 Ватт.






Плюси:

1) вага (усього 3.80 кг!). Це - зручно, уявіть собі, що Ви можете легко (в прямому сенсі) завітати до ліпшего Друзяки в гості... зі своїм підсилювачем або - з двома чи, навіть, з чотирма. Навіть один підсил мимохідь порве хозяйський на яскраві лоскути. Можна відразу взяти з собою валеріяни. Для Друзяки;
2) потужність та здатність майже повністю тримати контроль над непростим навантаженням;
3) здатність переключення в мостовий режим;
4) звукові здатності з оглядом на ціну - просто космічні!
5) красивий ламповий окрас;
6) все це - від наймолодшої моделі! Але ще є середня модель NuPrime ST-10 та топовий Ref-20 (який продовжує випускатись під старим брендом, тобто - NuForce).

Хто володіє англійською може сам почитати матеріал на сайті NuPrime, його там вистачає.


Мінуси:

1) На жаль, я не зміг підрубити мої акустичні сістеми 2 парами акустичних каблів, вони просто не заходять у роз'єми. Я навіть зняв конектори й спробував вставити голу моножилу в поперечні отвіри конекторів підсилювача, але тоді не вставали інши. Я би рекомендував виробнику збільшити діаметр цих отворів. Думаю, що можна здійстнити підключення
однієї пари каблів з конекторами типа "лопатка";


2) Керівництво користувача (мануал). Блок-діаграми та схеми підключення апарату надруковані геть блідно, було б краще виділити це червоним кольором та додати фарби. Для людей з обмеженим зором буде незручно роздивлятись це.

Епоха всіляких транзисторніх монстрів у класі АВ, котри коштують, як нова іномарка та жеруть електроенергію закінчилась. Технології будуть розвиватись надалі, і, якщо класс АВ - це екстенсивний шлях розвитку, то класс D - беззаперечно інтенсивний. Так само й лампадні підсилювачи чекають на долю дінозаврів.


P.S. Діноводи! Кидайте пошуки файно граючого зварювального апарата! Святий Грааль знайден. Спробуйте підсилювачи від NuPrime.

На цьому позитиві я закінчую першу частину саги про вбивц класу AB.

Дане рев'ю вiдбулось виключно за пiдтримки Soundmag - першого салону персонального аудiо в Українi.

Немає коментарів: